Будішевська В.В. “Семен Данилович Пількевич, науковець та організатор ( до 100-річчя створення системи архівних установ України )”

Стисло розповісти про талановитого організатора та будівничого архівної справи в Україні, нашого земляка, 120 років від дня народження якого минуло в   цьому році, непросто. Щоб збагнути зроблене ним у галузі архівознавства, потрібно крок за кроком осмислити всю історію архівного будівництва за складний та суперечливий період 40-х – 60-х років ХХ століття, бо все, що діялося в той час на архівній ниві безпосередньо пов’язане з його ім’ям.

Пількевич Семен Данилович (18.09.1897, с.Гришківка, нині Радомишльського району Житомирської області – 14.03.1975, м.Київ) – історик-архівіст, організатор архівної справи в Україні. Народився в бідній селянській родині. У вересні 1920 року вступив до Житомирського педагогічного технікуму, по закінченню якого працював вчителем Баришівської семирічної школи. У 1926-1927 роках був інспектором райвно Олевського району, завідувачем райвно Базарського району Житомирської області.

У 1927 році вступив до Київського інституту народної освіти, по закінченню якого працював асистентом на кафедрі історії СРСР.

З 1932 року по травень 1937 року обіймав посаду директора Київського обласного історичного архіву.

Коли почалася друга світова війна, пішов на фронт. У 1942 році поранений у битві під Сталінградом. Після одужання знову пішов на фронт, а коли закінчилась війна повернувся до роботи в архівних установах. З грудня   1945 року по 14 лютого 1946 року Пількевич працював директором Держархіву Київської області; з 15 лютого 1946 року по 13 жовтня 1948 року – начальник архівного відділу УМВС по Київській області.

Багато сил і вміння Пількевич С.Д. віддав відбудові одного з найбільших архівів України – Державного архіву Київської області, який за часів окупації зазнав величезних втрат. Документи, що збереглися під час війни, потребували упорядкування. Для цього необхідно було відремонтувати приміщення, встановити стелажі, розмістити на них врятовані документи. Цю роботу Семен Данилович поєднував з участю у підготовці збірника документів про окупаційний режим нацистів на Київщині.

У жовтні 1948 року Пількевича призначено начальником Архівного управління МВС УРСР, згодом Архівного управління при Раді Міністрів УРСР. З жовтня 1948 року і до кінця 1969 року С.Пількевич – незмінний начальник Архівного управління при Раді Міністрів УРСР. Саме в цей час із усією повнотою проявився талант Семена Даниловича як організатора, який вмів мобілізувати колектив на розв’язання найскладніших завдань. Семен Данилович керував архівною галуззю України до виходу на пенсію. На цій посаді виявив себе талановитим організатором, педагогом, науковцем, зосередив увагу архівістів на збиранні та упорядкуванні документів та взяв під особистий контроль питання забезпечення архівів України приміщеннями. Завдяки зусиллям  Пількевича у 1969 році було завершено будівництво комплексу центральних архівів України у м. Києві, обласних архівів у Донецьку, Черкасах та Сумах.

Учений зробив вагомий внесок у справу взаємодії відомчих архівів з державними. Завдяки його зусиллям підвищилися критерії відбору документів на державне зберігання, проводилось науково-технічне опрацювання документів. Було організовано перевірку ведення діловодства в установах, організаціях і підприємствах та стану відомчих архівів. У складі архівних установ і державних архівів створено госпрозрахункові групи, які упорядковували  документи.

Семен Данилович опікувався роботою лабораторій мікрофотокопіювання та реставраційних майстерень, що забезпечували задовільний фізичний стан архівних документів та створювали страховий фонд.

Водночас Пількевич доклав чимало зусиль до створення монографічних і довідкових видань із архівознавства та історії установ. Протягом багатьох років він був незмінним представником українських архівістів на всесоюзних та міжнародних форумах, Міжнародних конгресах архівістів.

Пількевич С.Д. залишив помітний слід в історії української архівної справи.